Пасхальне послання

Високопреосвященнійшого Даміана

Архієпископа Херсонського і Таврійського

Боголюбивим пастирям

і всім вірним чадам

Херсонської єпархії

Української Православної Церкви

Київського патріархату (2017р.)

 

на главную

  Христос Воскрес!

У зовсім недалекому минулому всюди лунали голоси, мовляв, Христа, як такого, не існувало взагалі, а Євангелія – ніщо інше, як збірники легенд, які до дійсності не мають ніякого відношення.

На сьогоднішній день подібне заявити – вважатимуть божевільним – документів і артефактів, що свідчать про історичність Ісуса із Назарета, в дюжину разів більше, чим, скажімо, про Цицерона. З цим нині погодиться будь-який звичайний атеїст, але при цьому додасть, мовляв, так – існував такий Ісус, незбагненний сучасниками учитель моральності, якого розіп’яли. Але стосовно воскресіння?! – це вже – вибачте! Мається на увазі, що такого не могло бути за визначенням.

Дійсно, свідчення про Воскресіння Христа протирічить нашим і теорії, і практиці – оживити людину, навіть за наявності спеціального медичного обладнання, можливо лише протягом трохи більше п’яти хвилин – далі вступають в силу невідворотні процеси розкладання головного мозку. Та і де таке бачено, щоби хтось повставав із могили! З моргу – бували випадки, але будь-хто Вам скаже, що це – лікарська помилка – живого передчасно відправили до покійників.

Поза сумнівом, у межах наших знань і загальнолюдського досвіду – воскресіння померлого фізичною смертю неможливе. Однак мова не йде про те, що подія Воскресіння Христа натуральна, звичайно. Апостол Петро у своїй першій проповіді говорить, що це завдання вирішає безпосередньо Сам Всевишній – Бог Неба і Землі, Творець Космосу – створювач матерії і всіх форм життя. Плямуючи юдеїв, Петро докоряє їм: «…ви взяли і, прибивши до хреста руками беззаконників, убили Ісуса, та Бог воскресив Його, пута смерті усунувши...» (Дії ап.2,23-24).

Знову ж, нам заперечать – якийсь міфічний Бог, Котрого ніхто не бачив, і не спостерігав прояви діяльності, які  Йому приписуються!

Щодо першого – не посперечаєшся – у Євангелії від Івана апостол так і говорить: «Бога ніхто ніколи не бачив…» (Ін.1,18). Однак про Його Творчість свідчить увесь космос – і жива, і неорганічна матерія. Вчені, звичайно, використовують свою мову, застосовуючи свою наукову термінологію в описі виникнення і розвитку світу, нам – обивателям, досить часто незрозумілу. Проте коли вдається все ж вникнути в суть наукових проблем і переповісти їх простою нашою повсякденною мовою – виходить рівно те, що й описано у самому початку Біблії. Весь космос, весь Всесвіт виникає в результаті «Великого вибуху». Що вибухнуло? – Ніщо, нуль! Цілком Библійне бачення – Бог творить світ із нічого. Своїм словом. Виробляє із Себе інформацію, програму, яка структурує те, що прийнято іменувати матерією.

Цим же словом Всевишній обумовлює і виникнення життя – рослинного і тваринного: «Нехай земля вродить… нехай вода виробить … душу живу…». Господь звеліває уже існуючій неорганічній матерії, «навчає» її, програмує для вироблення органіки.

Осьде безбожник також встане на диби, мовляв, ніякий Бог тут ні до чого – світ і без Нього виник –  за сліпим збігом обставин. Стрункий рух світил і планет – це випадковість, виникненння живої клітини – також некерований перебір комбінацій структури амінокислот протягом тривалого періоду. Так – це уже давно усталене уявлення атеїстів, але чи узгоджується воно з науковими знаннями?

Ще в минулому столітті, в 1968-м, Сайрус Левінталь довів, що для побудови елементів живої клітини (фолдінга біополімерів) шляхом сліпого добору з незчисленної безлічі найможливіших комбінацій, знадобилося б набагато більше часу, ніж існування нашого Всесвіту (набагато більше 14 мільярдів років), а це немислимо. А створення живої клітини стало можливим завдяки, як висловлюються вчені – «ієрархічності» елементів побудови. Іншими словами, речовина «знала» як себе поводити, щоби створити живу клітину і групувала в собі елементи за деякою завданною схемою. Для нас, віруючих, – зрозуміло – Ким завданною. Вчені ж у своїх роботах, часто говорять про те саме, але іншою мовою, не використовуючи слово «Бог», що цілком відповідає науковому стилю, проте суть від цього не змінюється. Життя на тому ж біологічному рівні – не інакше, як результат Творчого акту Всевишнього.

Однак, якщо Господь сотворив світ із нічого, а життя – із мертвої матерії, – чому нас повинна бентежити вість про Воскресіння Христа?!

Звичайно, можна засумніватися в необхідності цього – сказати – так, Всевишній міг воскресити Ісуса, але навіщо? Якщо Христос-Боголюдина, двоприродний, і не вмирали в Ньому ні Божеська складова, ні навіть людська душа – ціна питання – плоть, котра, до речі, післе Воскресіння виявилась зовсім іншою – преображенною, яка може видозмінюватися, проникати крізь матеріальні предмети. Це була вже ніби і не та плоть, нова, хоча та сама по суті. Чи не логічно було б Христу одразу із погребальної печери «вознестися» у сфери, що іменуються «Небом»?

Як знати, можливо, могло все відбутися і таким чином, однак тілесне Воскресіння Христа занадто важливе для нас із Вами – це торжество повноти життя, це знамення повної перемоги буття над смертю! Але ще важливіше це було для учнів Христових і їх сучасників, котрі ще не знали про життя безтілесне, не допускали самостійного існування душ. Мовляв, помер – значить, все – немає покійного. А якщо ожив, значить, неодмінно у своєму тілі. Це нам із Вами вже можна пояснити, що доля тіл – кладовищний порох, а предстануть перед Господом душі наші. Тому ми із Вами, мабуть, могли б сповідувати Христа Богом і Спасителем нашим без радісного вигуку: Христос Воскрес! А ось апостол Павло – навряд чи. Не дарма ж він пише: «якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша…» (1Кор.15:14).

Однак і для нас тілесне воскресіння Христа – не тільки пасхальна радість, але й велике Об’явлення про наше майбутнє. У цьому ж апостольскому посланні Павло пише: «…Христос воскрес із мертвих, – первісток серед покійних…». Так, воскресати, як уявляли дохристиянські юдеї, ми не будемо, тому що повної смерті не існує – є лише розлука душі з тілом, що стало непридатним. Однак безтілесне життя душі завжди вважалося неповноцінним. Тому, у кінці часів Господь одягне душі наші новими тілами, подібними до Тіла Воскреслого Христа! І це ще одна нагода для нинішньої нашої загальної Великодньої радості.

 

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

 

Архієпископ

Херсонський і Таврійський

Пасха Христова 2017 рік

 

На главную

 

 

Херсонская епархия УПЦ КП
Украина 73011, Херсон, улнгельса 45
тел: (1038-0552) 43-66-48
моб: (1038-050) 764-84-19
irina@pravoslav.tv

По благословению Архиепископа Дамиана