на главную
Христос Воскрес!
У зовсім недалекому минулому всюди лунали голоси,
мовляв, Христа, як такого, не існувало взагалі, а Євангелія – ніщо інше,
як збірники легенд, які до дійсності не мають ніякого відношення.
На сьогоднішній день подібне заявити – вважатимуть
божевільним – документів і артефактів, що свідчать про історичність Ісуса
із Назарета, в дюжину разів більше, чим, скажімо, про Цицерона. З цим
нині погодиться будь-який звичайний атеїст, але при цьому додасть,
мовляв, так – існував такий Ісус,
незбагненний сучасниками учитель моральності, якого розіп’яли. Але
стосовно воскресіння?! – це вже – вибачте! Мається на увазі, що такого не могло бути за
визначенням.
Дійсно, свідчення про Воскресіння Христа
протирічить нашим і теорії, і практиці – оживити людину, навіть за
наявності спеціального медичного обладнання, можливо лише протягом трохи
більше п’яти хвилин – далі вступають в силу невідворотні процеси
розкладання головного мозку. Та і де таке бачено, щоби хтось повставав із
могили! З моргу – бували
випадки, але будь-хто Вам скаже, що це – лікарська помилка – живого передчасно відправили до
покійників.
Поза сумнівом, у межах наших знань і
загальнолюдського досвіду – воскресіння померлого фізичною смертю
неможливе. Однак мова не йде про те, що подія Воскресіння Христа
натуральна, звичайно. Апостол Петро у своїй першій проповіді говорить, що
це завдання вирішає безпосередньо Сам Всевишній – Бог Неба і Землі, Творець Космосу – створювач
матерії і всіх форм життя. Плямуючи юдеїв, Петро докоряє їм: «…ви взяли
і, прибивши до хреста руками
беззаконників, убили Ісуса, та Бог воскресив Його, пута смерті
усунувши...» (Дії ап.2,23-24).
Знову ж, нам заперечать – якийсь міфічний Бог,
Котрого ніхто не бачив, і не спостерігав прояви діяльності, які Йому приписуються!
Щодо першого – не посперечаєшся – у Євангелії від
Івана апостол так і говорить: «Бога ніхто ніколи не бачив…» (Ін.1,18). Однак про Його Творчість свідчить увесь космос –
і жива, і неорганічна матерія. Вчені, звичайно, використовують свою мову, застосовуючи свою наукову термінологію в описі
виникнення і розвитку світу, нам – обивателям, досить часто незрозумілу.
Проте коли вдається все ж вникнути в суть
наукових проблем і переповісти їх простою нашою повсякденною мовою –
виходить рівно те, що й описано у самому початку Біблії. Весь космос,
весь Всесвіт виникає в результаті «Великого вибуху». Що вибухнуло? –
Ніщо, нуль! Цілком Библійне
бачення – Бог творить світ із нічого. Своїм словом. Виробляє із Себе
інформацію, програму, яка структурує те, що прийнято іменувати матерією.
Цим же словом Всевишній обумовлює і виникнення
життя – рослинного і тваринного: «Нехай земля вродить… нехай вода
виробить … душу живу…». Господь звеліває
уже існуючій неорганічній матерії, «навчає» її, програмує для вироблення органіки.
Осьде безбожник також встане на диби, мовляв,
ніякий Бог тут ні до чого – світ і без Нього виник – за сліпим збігом обставин. Стрункий рух
світил і планет – це випадковість,
виникненння живої клітини – також некерований перебір комбінацій структури
амінокислот протягом тривалого періоду. Так – це уже давно усталене
уявлення атеїстів, але чи узгоджується воно з науковими знаннями?
Ще в минулому столітті, в 1968-м, Сайрус Левінталь
довів, що для побудови елементів живої клітини (фолдінга біополімерів)
шляхом сліпого добору з незчисленної безлічі найможливіших комбінацій,
знадобилося б набагато більше часу, ніж існування нашого Всесвіту
(набагато більше 14 мільярдів років), а це немислимо. А створення живої
клітини стало можливим завдяки, як висловлюються вчені – «ієрархічності»
елементів побудови. Іншими словами, речовина «знала» як себе поводити, щоби створити живу клітину і
групувала в собі елементи за деякою завданною схемою. Для нас, віруючих,
– зрозуміло – Ким завданною.
Вчені ж у своїх роботах, часто говорять про те саме, але іншою мовою, не
використовуючи слово «Бог», що цілком відповідає науковому стилю, проте
суть від цього не змінюється. Життя на тому ж біологічному рівні – не
інакше, як результат Творчого акту Всевишнього.
Однак, якщо Господь сотворив світ із нічого, а
життя – із мертвої матерії, – чому нас повинна бентежити вість про
Воскресіння Христа?!
Звичайно, можна засумніватися в необхідності цього – сказати –
так, Всевишній міг воскресити
Ісуса, але навіщо? Якщо Христос-Боголюдина, двоприродний, і не вмирали в
Ньому ні Божеська складова, ні навіть людська душа – ціна питання –
плоть, котра, до речі, післе Воскресіння виявилась зовсім іншою –
преображенною, яка може видозмінюватися, проникати крізь матеріальні
предмети. Це була вже ніби і не та плоть, нова, хоча та сама по суті. Чи
не логічно було б Христу одразу
із погребальної печери «вознестися» у сфери, що іменуються «Небом»?
Як знати, можливо, могло все відбутися і таким
чином, однак тілесне
Воскресіння Христа занадто важливе для нас із Вами – це торжество повноти
життя, це знамення повної
перемоги буття над смертю! Але ще важливіше це було для учнів Христових і
їх сучасників, котрі ще не знали про життя безтілесне, не допускали
самостійного існування душ. Мовляв, помер – значить, все – немає
покійного. А якщо ожив, значить, неодмінно у своєму тілі. Це нам із Вами вже можна пояснити,
що доля тіл – кладовищний порох, а предстануть перед Господом душі наші. Тому ми із Вами, мабуть, могли б сповідувати Христа Богом
і Спасителем нашим без радісного вигуку: Христос Воскрес! А ось апостол
Павло – навряд чи. Не дарма ж він пише: «якщо Христос не воскрес, тоді
марна й проповідь наша, марна й віра ваша…» (1Кор.15:14).
Однак і для нас тілесне воскресіння Христа – не
тільки пасхальна радість, але й велике Об’явлення про наше майбутнє. У
цьому ж апостольскому посланні Павло пише: «…Христос воскрес із мертвих,
– первісток серед покійних…».
Так, воскресати, як уявляли дохристиянські юдеї, ми не будемо, тому що
повної смерті не існує – є лише розлука душі з тілом, що стало
непридатним. Однак безтілесне життя душі завжди вважалося неповноцінним.
Тому, у кінці часів Господь одягне душі наші новими тілами, подібними до
Тіла Воскреслого Христа! І це ще одна нагода для нинішньої нашої
загальної Великодньої радості.
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Архієпископ
Херсонський і Таврійський
Пасха Христова 2017 рік
На главную
|